СЦЕНАРІЙ ВИСТАВИ На ДЕНЬ ПЛАСТУНА
21-22 лютого 2004 року у ст. Львів
“ОДНОГО РАЗУ В МЕКСИЦІ”
ідея: к.ч.7 ім. Петра Сагайдачного – www.upu7.plast.org.ua
сценарій: спільний усього куреня з кінцевою редакцією курінного
дійові особи: під число куреня
Орест Фургала – друг Орко та ведучий, що озвучував ремарки
у квадратних дужках. Наголос у прізвищі ставиться так само як і впризвищі Музала.
Дон Орест – Андрій Литвин
Хлопчик-З-Дописом – Андрій Сікачовський
Хуан Микола – Ярема Дух
Мачо Сашко – Андрій Вахній
Ху Аніта – Юрко Каратник
Педро Веталес Мавр да Сілва ла Троць – Андрій Корпан
На сцену виходить Орест Фургала: Одного разу в Мексиці…
Саме так називаєцця наша вистава. Вона розповідає про важке життя звичайних
мексиканський пластунів станиці Мехіко. Усі імена та події є вигаданими. Будь-яка
схожість з реальними подіями чи людьми є випадковою. Під час репетицій жоден
старшопластун не постраждав.
ДІЯ ПЕРША. ОДНОГО РАЗУ В МЕКСИЦІ
Орест Фургала іде зі сцени. На сцені – стіл і крісло. Виходить
Дон Орест. [ДОН ОРЕСТ – БУВАЛИЙ, ЧУЙНИЙ ТА ДОБРИЙ АМІҐО З КУРЕНЯ “ВУДЕН ДІЯБЛЬО”.
СТАНИЧНИЙ СТАНИЦІ МЕХІКО] Сідає за стіл і пише…
ДОН ОРЕСТ: Так… Шо тут у нас?! Фінансування таборів юнаків… Данилки. Курінь
число один. Ну… дамо тисячу песо… Виговці. Треті. Ну, три тисячі дамо. Купчинці.
Число мають п’ять. П’ять тисяч песо. Хмельницькі. Гм… Ну, нема номера – нема
грошей… Сагайдачні. Сьомі. Сім… сім… сім… сімсот песо…
Входить Хлопчик-З-Дописом: Доне Орест, я приніс допис
до Пластового Вісника станиці Мехіко…
ДО: Ну лишай – не заважай… Хлопчик-З-Дописом
іде зі сцени геть.
ДО читає: Буенос діас, аміґос! Станичний
у нас хороший… це приємно… Але він нічого не робить… Як же не роблю?! БОРГ?!
ЯКИЙ БОРГ? ЖАХ!!! Я цього не витримаю… ой… серце…
Падає на стіл. Заходить Хуан Микола. Музика “ХРЕЩЕНИЙ
БАТЬКО”. [ХУАН МИКОЛА – ПОВНИЙ. ВОВКУЛАКА. ЗВ’ЯЗКОВИЙ
КА-ЧЕ 23 ІМЕНІ ЧЕ БАНДЕРИ. У ЗВ’ЯЗКУ З ВІДХОДОМ НА ВІЧНУ ВАТРУ ДОНА ОРЕСТА,
НОВИЙ СТАНИЧНИЙ СТАНИЦІ МЕХІКО] Насвистуючи, підходить до ДО.
Тішиться, потирає руки, танцює, співає та всіляко проявляє свою радість.
Дивиться за сцену і клацає пальцями. На сцену виходять два ст.пл. і виносять
ДО. Хуан Микола задоволено сідає, перед
тим витерши крісло після ДО. З’являється Мачо
Сашко. пісня “ЖОВТІ СТРІЧКИ” [МАЧО
САШКО – ТАК САМО ДІЯБЛЬО, ТІЛЬКИ МАЛЕ]. Ходить по сцені – гуляє…
ХМ: О, буенос діас, аміґо!
МС: Буенос діас. Шо то в тебе за німецький прапор на светрі?!
Тицяє на німецький прапор
ХМ: Я тобі дам “німецький прапор”! Це вовкулацький светр! Фірмовий!
МС: Аааа… Ясно…
ХМ: Але не про те мова. Я шукаю собі однодумців, щоб помагали мені.
Але це будуть тільки ВИБРАНІ. Цікаво?
МС: Розказуй
ХМ: Ось дві таблетки – червона та синя. Візьмеш червону – станеш
кошовим, візьмеш синю – кошовою. МС думає…
Заходить ХУ АНІТА пісня “BABY, TAKE OF YOUR COAT”
[ХУ АНІТА – ЗАГАДКОВА СТАРШОПЛАСТУНКА З НЕ МЕНШ ЗАГАДКОВИМ
МИНУЛИМ У СТЕПАНІВНАХ]
ХА: Миколка, я знову літала уві сні!…
ХМ: Я ж тобі казав іти у Ескадрилью Летючих! Але шо тепер зробиш…
ХА: О! ПІҐУЛКИ! І хапає синю. МС
офігіває (дивуєцця).
ХМ до МС: Ну що ж. Бери червону таблетку.
Ну, вітаю вас. Тепер ви кошовий і кошова… вони беруть одне одного попід
руки Ми тут все переробимо. От наприклад цей список. Шо тут? Гроші на табори?
Це ж повна дурість! Скільки дали Сагайдачним? Сімсот? Забагато, як на мене,
дамо їм сімдесят. Хай таборують на всі. А решта? Данилки-тисяча, виговці-три,
купчинці-п’ять… рахує в умі Гм. За таким принципом мої бандери будуть
мати… знову рахує в умі ОГО! Думаю, дещо залишимо. Ну але це потім…
МС: Я тут з пошти витягнув три конверти – допис до Пластового
Вісника станиці Мехіко і два листи. Почну з допису до Пластового Вісника станиці
Мехіко: “Буенос діас, аміґос! Я думаю, шо наша станична старшина нічого не робить,
а тіки дуркою страждає…”
ХМ: Стоп, аміґо! Хто так пише допис до Пластового Вісника станиці
Мехіко? От я зараз покажу, як то робити… пише шось на папері і дає
МС На – читай…
МС: “Буенос діас, аміґос! Моє ім’я надто відоме, щоб його називати.
Скажу тільки, що я захоплююся новим станичним Хуаном Миколою і написав для нього
вірш:
Вовкулака я маленький, вовкулаки батько й ненька,
Вовкулацька вся країна – моя рідна Україна.
У дитинстві ображали – і тепер я злий Музала.
От зробив я западло – став станичним всім на… радість
З любов’ю, Анонім” Супер, Хуане! Наступний лист з горОда Донецка Донецкой області
читає з деякими зусиллями: “Здраствуйтє! Ми були у вас на Рождіство в Домініканах.
І ми вас пріґлашаєм до нас прієхать зі своїм вєртьопом лєтом - когда у нас цвєтут
рози. Тогда у нас очінь красіво…”
ХМ: Ну ми подумаємо…
МС: І ше один лист з Мехіко Обл Енерго
ХМ: Нікого не знаю в Мехіко Обл Енерго… Ху Аніто, може ти когось
знаєш?
ХА: Ні, нікого не знаю. Зате ми зі степанівнами…
МС: Потім розкажеш… Тут пишуть, що ми їм винні 12000 песо.
ХА: А от ми зі степанівнами…
ХМ: Потім розкажеш. Покажи лист. Протріть мені окуляри, бо
не бачу… МС протирає ОГО! Мама мія! 12000 песо?! Де
нам взяти такі гроші?
ХА: А от ми зі степанівнами…
ХМ та МС: ШО ВИ ЗІ СТЕПАНІВНАМИ?!
ХА: А будете гримати, то нічого не скажу…
МС: Ми більше не будемо...
ХА: Ну добре, на перший раз пробачаю. Так от. Ми зі степанівнами, коли
на таборі з’їмо весь згущик і немає гарних хлопців бавимося в гру. Ми…шукаємо…
захоплено СКАРБИ! Супер, правда?!
ХМ: апатично Ну і шо?
ХА: Е, ти – тупа гєрманія… Якшо ми знайдемо скарб, то заплатимо
нашим новим друзям з Мехіко Обл Енерго 12000 песо, чи не так? А у мене ше мапа
одна залишилася… дає мапу МС
МС: трясе мапою Тут кавалок бракує…
ХА: А спробуй ти багато згущику з’їсти – то у тебе теж багато
чого закінчиться…
МС віддає мапу ХМ. ХМ стає,
розгортає і дивиться на мапу. ХА крутиться з закритими очима.
ХА: Я пропоную нам іти ТУДИ показує
ХМ до МС: Пішли! ідуть в протилежний бік.
Трійця забирається зі сцени, а також стіл і крісло. Виходить Фургала
Орест:
ДІЯ ДРУГА. ДЕСЬ ПІД МЕХІКО
Фургала Орест іде геть. Виходить ХА.
ХА збирає квіти. Виходять МС та
ХМ і сваряцця:
МС: Я ж казав сюди іти. Хто тобі картографію підписував?
ХМ: ШО? Це ТИ казав сюди іти? Ти казав, шо ми тут юудемо, зуб
даю, зуб даю…
ХА лагідно: Хлопці, перестаньте… Ліпше скажіть, хто
це ТАМ іде?!
Виходить ПВ [ПЕДРО ВЕТАЛЕС МАВР ДА СІЛВА ЛА
ТРОЦЬ – ЗАСТУПНИК ХУАНА МИКОЛИ З ВИХОВНОЇ РОБОТИ З КУРЕНЯ ЛИЦАРІВ ГРІЗНИХ]
ХМ та ПВ: Буенос діас, аміґо!
Роблять пальцями “Буґі-буґі-буґі…” та здоровкаюцця за ноги як добрі друзяки
ПВ: Аміґо Хуан, я зі всіма праблємами в Сихові розібрався.
Ше десь повиховувати когось треба?
ХМ: Та ніби поки нє. От хіба що знаєш, де взяти 12000 песо,
тоді скажи.
ПВ: А в “Лото-забаву” пробували грати?
ХМ: Нє. От ти і попробуй…
ПВ: Добре, аміґо… Іде. Потім стає, чухаєцця, вертається
ПВ: Відкрию вам один секрет Лицарів Грізних перевертає
їм мапу і остаточно іде
ХМ та МС: ОГО-ГО! Ґраціас, аміґо!
ПВ Фліртує з ХА. Потім іде.
МС: О! Тепер всьо ясно. Я ж не можу працювати, коли мапа в
неправильному положенні!!! Пішли!
МС та ХМ ідуть. ХА
лишаєцця і рве квітку “любить-нелюбить”. ХМ вертається
і забирає ХА.
МС: Аніто, скажи, у вас зі степанівнами ТАМ був табір? показує
ХА: Так. У нас зі степанівнами табір був саме там. А як ти
здогадався?
МС: А ви прапор на щоглі забули.
На сцену виштовхують коробку. Всі
хором: ОГО! СКАРБИ!
Підбігають, відкривають. ХМ порпається
там
ХМ: Тааа, зарано ми зраділи… Пусто. Тільки кавалок паперу якогось.
читає “Тут був Дон Орест з куреня Вуден Діябльо”
ХА: Де ж нам взяти гроші? Шо тепер буде?
МС: Може, у степанвені ше якісь мапи є?
ХМ: ТИХО! Я знаю, де взяти гроші!!
Стає темно. Коли вмикають світло, всі сплять і в новацьких хустинах. Всіх
багато. Виходить Орест Фургала:
ДІЯ ТРЕТЯ. НОВАЦЬКИЙ ВИШКІЛЬНИЙ ТАБІР “ЕL-ША”
Виходить Дон Орест і свистить: ВСТАВАННЯ!!!
Всі, крім ХМ встають. ДО
будить ХМ
ДО: Миколка, вставай! Тиха година скінчилася!
ХМ: ЯК? А ДЕ Ж АФРИКА, СЛОНЕНЯТА? Тьху! А як же ж станиця Мехіко?
І борг?
ДО: Хуане, будеш багато спати, то ніколи не станеш першуном
“EL-ША”…
Всі забираюцця зі сцени. ХМ підходить до
краю
ХМ: То це був тільки сон? Ото халепа… Ще мить – і був би геніальним…
Іде геть зі сцени. Виходить Орест Фургала: На цьому
кінець. А всім, хто сміявся – пересторга від станичної старшини… Користуючись
моментом, хочемо передати вітання Оресту Олійнику, Ані та Миколі Музалам, Сашку
Свистуну, Віталію Троцеві. Ми вас дуже любимо та поважаємо.
|